"Призначення Смілянського гендиректором Укрпошти і його діяльність на цій посаді - це дискредитація західного досвіду реформування", - Вадим Карасьов, український політолог і аналітик

03.01.2017

​Колонізатор Укрпошти із США цинічно принизив українського професора

Швондер
Ігор Смілянський вручає Роману Давиденку попередження про звільнення
(Зображення і підпис з пабліку "Громадська рада Укрпошти")

Про це повідомила на своїй сторінці Фейсбук Віктория Іванова:  
«Твой папа плохо учился, потому не может найти себе хорошую работу», - сказал господин Смилянский, по недоразумению возглавивший Укрпочту, дочке профессора финансового и банковского права, доктора философии в отрасли права.

Гражданин США Смилянский, очевидно, учился очень хорошо, поэтому в моей стране он получает 330 тыс. грн. и 80% премии за «высокие показатели». 330 тысяч – это пенсия для 330 нищих пенсионеров, если кто не помнит.

И эти деньги, которые он присвоил себе вследствие управленческой ошибки, дают ему право чувствовать себя колонизатором, общающимся с рабами на плантации.

Когда это закончится», 
- написала Віктория Іванова до посту у Фейсбук того самого тата, Romanа Davydenko, якого керівник Укрпошти безсоромно принизив у присутності дочки.

Сам Роман Давиденко описав цю ситуацію ось так:


«Друзі.

Дуже вагався, писати це чи ні. Все ж таки вирішив написати, бо потім буду дуже сильно жалкувати, що тримав це в собі.

Мабуть, усі знають про конфлікт команди «реформаторів» УКРПОШТИ, яку очолює американський громадянин Ігор Смілянський і куратори з міністерства інфраструктури, з колективом УКРПОШТИ і ту травлю, яку вони організували на працівників, в тому числі на мене.

Багато хто здався і написали заяви про звільнення. Для себе вирішив, що звільнюсь тоді, коли захочу, бо не вони мене брали на роботу і я багато користі приніс і приношу підприємству.

Всі, мабуть, читали попередній допис, коли я знаходився на робочому місці з молодшою донькою, яка на канікулах і не має з ким її залишити, оскільки мама на роботі, а старша донька здавала тести на польску мову і як раз в цей день (як підгадали реформатори) мені, при дитині, новим керівником УКРПОШТИ Смілянським було вручено попередження про вивільнення.

Це все відбувалось у директора в кабінеті.

Так ось, вийшовши в приймальню з кабінету, Смілянський згадав, що УКРПОШТА державне підприємство і що на території підприємства не можна знаходитися з дітьми.

На що я відповів, що можу написати пояснення, що в мене зарплата не дозволяє мати няню, на яку б залишив доньку 6 років саму. І вимушений бути з нею.

На це керівник ДЕРЖАВНОГО підприємства з зарплатою 330 000 грн плюс 80% премії, відповів моїй донечці (цитую дослівно, щоб ні у кого не виникло сумнівів, хто прийшов до влади):

- Твой папа плохо учился, потому не может найти себе хорошую работу.

Після цих слів не те що працювати, жити не хочеться.
 

Ладно, він би мені це сказав наодинці, це було сказано при свідках у приймальні і моїй донечці при батькові.

Я не буду цю ситуацію більше коментувати, а хочу сказати, що це велике зло, і ті люди зробили зло державі і людям, які привели цих людей до керівництва підприємства.

Донька мужньо трималась, не плакала і, може, вона і вибачить Смілянського колись, але я, на жаль, не зможу вибачити Смілянського за такі слова. Мені з цими словами прийдеться жити і вмирати.

Хай він не у мене просить вибачення, а у моєї доньки.

Що я буду робити?

А нічого! Життя все розставляє на свої місця.

Я це вже проходив (маючи на увазі скорочення), коли працював на УКРНДНЦ, і керівник Ігор Кононенко про це, думаю, дуже добре пам'ятає. Так?

Хочу додати.

1. Особливо приємно було прочитати допис Татьяни Березюк Павлык. (скрін додається).

Чесно скажу, не очікував. Дякую. Я нічого такого не зробив, що Ви мені такі хороші слова написали. А це означає, що роблю все правильно і корисний державі і людям. Дуже розчулився.

Це справжній Новорічний подарунок для мене і це важливіше будь-яких грошей та нагород.
Друзі!
Там є рахунок, залучайтесь до допомоги!

2. І, Друзі. Будь-ласка зайдіть на лінк, подивіться на мою освіту. Може, це просто папірці для когось. Для мене це чесна історія моєї освіти. Мабуть, такі люди державі не потрібні. Але я знаю, що це не так. І буду робити все, щоби максимально бути корисним.
І ДЯКУЮ Вам, Друзі, за підтримку! Для мене це, дійсно, дуже важливо! Дякую справжньому керівнику УКРПОШТИ Ігорю Ткачуку (Igor Tkachuk) за підтримку!
Все добре!
Я справлюсь!
Слава Україні!
І ще - 15 хв тому, коли зайшов у відділ кадрів за доганою, побачив, що плаче начальник відділу кадрів.
Це робота нової команди.

upd.
1. Ніхто з можновладців, які мене знають по Майдану, а це перші особи Держави, не підтримав мене в ці складні для мене часи.
2. Зі своїми проблемами ми нікому не потрібні, окрім рідних, Справжніх Друзів та близьких.

(фото з кабінету, я називаю його конурою на 7 поверсі)», - написав Роман Давиденко.

Источник: Конфликты и законы
Опубликовано